Постріл з ворожого танка та суцільна темрява: історія військовослужбовця Вадима Федорова

Ось так Вадим Федоров щодня долає десятки метрів на механічних протезах. 10 років свого життя чоловік присвятив військовій справі. Спочатку АТО, потім ООС і повномасштабне вторгнення, під час якого став командиром штурмового відділення 10 гірсько-штурмової бригади. Торік 8 червня військовослужбовець отримав важке поранення на Бахмутському напрямку. Той день боєць згадує з жахом, постріл з ворожого танка та суцільна темрява. Оговтавшись від удару, Вадим не зміг рухати тілом, адже кінцівок він не відчував. Тоді й зрозумів, що його поранили. Від тяжкого удару відмовили навіть нирки, тому довелося проводити гемодіаліз. Далі був тяжкий шлях лікування, протезування в Сполучених Штатах. Після повернення з США йому провели операцію на руці в Івано-Франківській центральній міській клінічній лікарні. Адже окрім втрати кінцівок, у бійця був незрослий перелом лівої ліктьової кістки. А для того, щоб ходити на протезах, важливо, аби функція рук була бездоганною. Нині у Вадима є ціль– ходити на протезах. У цьому йому поки допомагають терапевти. Лікарі кажуть: прогрес у відновленні бійця помітний і зовсім скоро він зможе самостійно долати дистанції. Бажання навчитись заново ходити у Вадима неабияке. Адже після повернення до цивільного життя чоловік планує одружитись та поринути у сімейний затишок.