Добу поранений під обстрілами чекав на евакуацію: Історія військового Андрія Дашкевича

Між живими та мертвими він поранений лежав на полі бою, допоки побратими не винесли його з-під обстрілів. Раніше чернівчанин Андрій Дашкевич займався спортом, працював на заводі та виховував сина. Та все змінило повномасштабне вторгнення росії в Україну. В той час чоловік уже перебував у складі Чернівецької тероборони. Пройшовши бойове злагодження Андрій відправився на фронт. Перше місто - Харків. Там боєць разом із побратимами тримали оборону міста. Згодом - околиці БахмУта, де щодня точилися жорстокі бої. Під час чергового артилерійського обстрілу загинуло чимало людей, тоді й Андрій ледь уникнув смерті від рук росіян, адже отримав важкі поранення. Добу військовослужбовець провів пораненим на полі бою під вогнем. Дочекавшись тиші, побратими таки прийшли по Андрія. Проте на шляху до безпечного місця, знову почався масований обстріл, від якого ховатися було нікуди. Переламані ребра, пробиті легені та численні уламки в нозі. Через масивну кровотечу Андрій наклав турнікет, із яким пробув близько 24 годин. Хоча безпечним вважається накладення джгута до 2-х годин. Тож врятувати кінцівку було вже неможливо. Уже 4 місяці Андрій проходить лікування у медичному закладі Франківська. Нині розповідаючи про всі важкі моменти, проведені на нулі, він не міг не згадати і про свою козацьку зачіску. На такий стиль його надихнув побратим, з яким вони навіть на полі бою займалися бойовим мистецтвом - гопаком. Проте зараз цей символ асоціюється не тільки з козацтвом, а й з тепер уже загиблим побратимом. Надалі Андрія очікує тривале лікування і реабілітація, проте чоловік сподівається зовсім скоро повернутися додому.